- безсумнівний
- (який не викликає сумнівів), безумовний, незаперечний, безперечний, видимий, очевидний, прямий, явний; доведений (який спирається на доводи)
Словник синонімів української мови. 2014.
Словник синонімів української мови. 2014.
безсумнівний — прикметник … Орфографічний словник української мови
безсумнівний — а, е. Який не викликає сумнівів; незаперечний, безперечний … Український тлумачний словник
безсумнівність — ності, ж. Абстр. ім. до безсумнівний … Український тлумачний словник
безсумнівно — 1) Присл. до безсумнівний. 2) у знач. вставн. сл. Уживається для вираження певності в чому небудь; обов язково … Український тлумачний словник
невонпливий — безсумнівний … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
несумінний — безсумнівний … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
безумовний — а, е. Нічим не обмежений; повний, беззастережний. || Незаперечний, безсумнівний. •• Безумо/вна нері/вність мат. нерівність, правильна для всіх допустимих значень змінних, що входять у цю нерівність. Безумо/вний рефле/кс фізіол. вроджений рефлекс … Український тлумачний словник
прямий — I 1) (рівно витягнутий у якомусь напрямку, без вигинів, закрутів), рівний, простий; прямоїжджий (про дорогу) 2) (не переносний про значення слова), буквальний II ▶ див. безпосередній 1), безсумнівний, відвертий 1) … Словник синонімів української мови
безперечний — а, е. Який не викликає заперечень, проти якого не можна заперечити; безсумнівний, незаперечний, безспірний … Український тлумачний словник
очевидний — а, е. 1) Дуже помітний; неприхований. 2) Безсумнівний, безперечний … Український тлумачний словник